1. Стан втрати свідомості, непритомність, непритомність; також вживається для позначення стану сильного збудження, афекту, коли людина не контролює свої вчинки.
2. (переносно) Безглуздя, нерозсудливість, дурість у вчинках або думках.
нестямка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |