1. Таке, що важко або неможливо стерпіти, витримати; незносне, невиносиме.
2. Дуже сильне за інтенсивністю, надмірне; крайнє, надзвичайне.
нестерпуче
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Професор, щоб якось попасти в тон, силувався напустити на обличчя ухмилку; але це йому важко було: вся його натура фізично тепер протестувала проти осміху, в потилицю і в виски разом знов шпорнула його відома вже йому розпечена голка; кожна моментальна згадка й кожен натяк про сексуальні відносини ставали тепер для нього фізично болючими й нестерпуче огидними. Та, щоб не показати Володимирові того, що коїться в нього в середині, він таки примусив себе розсміятися, начебто зовсім щиро.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
А з панського двору уперто i нестерпуче б’ють в село хвилi дикого ревища, наче корабель гине на морi i в останнiй розпуцi розриває горла сирен. Тодi Прокiп посилає хлопцiв на панський двiр.
— Невідомий автор, ” Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”
Частина мови: прикментик () |