1. (діал.) Такий, що не стеменів, не застиг, не втратив плинності (переважно про рідину, тісто).
2. (перен.) Невгамовний, невсипущий, невтомний (про людину, її діяльність або почуття).
нестеменний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чарував сам його вид — нестеменний Богдан Хмельницький. Ті ж брови, ті ж карі очі, та ж усмішка, тільки було в ній щось надто дитинне.
— Невідомий автор, “Getman Sin Getmana”
Частина мови: прикментик () |