нестаріючий

1. Такий, що не піддається старінню, не втрачає з часом своїх властивостей, якостей або привабливості; завжди сучасний, актуальний.

2. Про твір мистецтва, ідею тощо: такий, що зберігає свою цінність, значення і здатність справляти враження впродовж тривалого часу; вічний, нетлінний.

3. Про людину: такий, що зберігає душевну свіжість, життєву енергію та активність, незважаючи на вік.

Приклади вживання

Приклад 1:
Народилось нам дитя: нестаріючий наш Купідон. Він веде нас за хребет.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”

Частина мови: прикментик () |