Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що є нестабільним; нестійкість, непостійність, змінність.
Відсутність рівноваги, стійкості, надійності в чомусь (наприклад, в економіці, політиці, соціальному житті).
У техніці, фізиці — здатність системи, об’єкта або процесу під впливом збурень відхилятися від початкового стану рівноваги або заданого режиму руху.
Приклад 1:
В Індії, наприклад, дуже невиразно проявилася політична централізація, більше давалися взнаки роздробленість і нестабільність. У жодній іншій країні Стародавнього Сходу не відбулося такого закостеніння суспільних верств, як в Індії, де станова ієрархія оформилась у неймовірно живучу систему варн і каст.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Найбільш слабкі (рівень A) полягають у дослідженні тієї обФ ласті, де виникає нестабільність. З другого боку, (рівень F) поФ стають найсильніші безпосередні контрзаходи у відповідь на небезпеку або нові можливості, наприклад, рішення про вивеФ дення на ринок нової продукції, перехід до нової стратегії марФ кетингу, збільшення або зменшення рівня виробництва.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 3:
Після IХї світової війни, економічної кризи 30Хх років політична нестабільність, крах золотого стандарту і поява націоХÐîçä³ë ²². Òåîð³ÿ ³ ïðàêòèêà ì³æíàðîäíèõ åêîíîì³÷íèõ â³äíîñèí 238 нальних систем оподаткування створили істотні перешкоди для міжнаХ родного переміщення капіталів.
— Невідомий автор, “120 Soloninko Ks Mizhnarodna Ekonomika”