1. Дієприкметник за значенням до інсценізувати; якого інсценізовано (про літературний твір, подію тощо).
2. Який має характер інсценізації; штучно відтворений, підготовлений для показу, несправжній, удаваний.
інсценізований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |