Словник Української Мови
Буква
1. Відсутність родинних, споріднених зв’язків між людьми; незв’язаність кровним родинством.
2. Відсутність внутрішньої близькості, схожості, єдності поглядів, інтересів або почуттів; чуждість.
3. У мовознавстві — відсутність генетичного походження від спільного мовного предка; незв’язаність мов спорідненістю.
Приклад 1:
На його переконання, ніщо не потребує такої внутрішньої свободи, як мистецтво: неспорідненість вбиває будь-яке «художество». Ті «безмінервные служители муз», про яких з презирством згадує митець-філософ, тому й нещасливі, що зневажили власну природу і притаманні їм природні нахили.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”