Словник Української Мови
Буква
1. Те, що відбувається чи з’являється несподівано, раптово; непередбачена подія, обставина чи річ, яка викликає здивування.
2. (у прямому значенні) Неочікуваний подарунок, сюрприз.
3. (переносне значення) Неприємна, часто кепська несподівана подія, неприємний сюрприз.
Приклад 1:
І тут — перша несподіванка для мене. Вельми показна й ефектовна добродійка, описана мною вище в червоному й чорному кольорах, знайомить присутніх із паном Станіславом Перфецьким, який виявляється… тим високим окулярником в не надто поважнім віці!
— Андрухович Юрій, “Перверзія”