Значення
-
Відсутність співзвучності, гармонії, узгодженості в чомусь; розбіжність, невідповідність.
-
У музиці: відсутність благозвучного поєднання тонів; дисонанс.
-
У літературі та мовознавстві: відсутність звукової гармонії, невдале поєднання звуків, що утруднює вимову або сприйняття; какофонія.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неспівзвучність, р. неспівзвучності, д. неспівзвучності, з. неспівзвучність, о. неспівзвучністю, м. неспівзвучності, к. неспівзвучносте