1. Такий, що не піддається смерті, не може померти; безсмертний (зазвичай у міфології, фентезі, епічних творах).
2. Надзвичайно витривалий, дуже живучий, що здатен пережити важкі умови (про рослини, тварин, рідше — про людей).
3. У складі власних назв: що входить до назв рослин, зокрема народних (наприклад, “цмин пісковий” має назву “не́смертний” або “безсме́ртник”).