1. Такий, що не підлягає скороченню, не може бути скороченим; повний, цілісний.
2. У граматиці: про форму слова, що не утворює стислого (скороченого) варіанту (наприклад, нескоротна форма прикметника).
3. У математиці: про дріб, який не можна скоротити, тобто чисельник і знаменник якого є взаємно простими числами.