1. Властивість або стан того, що є нескладним, невибагливим, невитонченим; простота, примітивність.
2. Відсутність складності, труднощів; легкість у виконанні, розумінні тощо.
нескладність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |