нескінченновимірність

[nɛskint͡ʃɛnnoʋɪmirnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість математичного простору або об’єкта (наприклад, векторного простору, гільбертового простору) мати нескінченну кількість незалежних вимірів або базисних векторів, що протиставляється скінченновимірним просторам.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нескінченновимірність, р. нескінченновимірності, д. нескінченновимірності, з. нескінченновимірність, о. нескінченновимірністю, м. нескінченновимірності, к. нескінченновимірносте

Більше записів