ІНСУЛА, и, жін.
1. іст. У Стародавньому Римі — багатоповерховий житловий будинок з окремими квартирами та кімнатами, які здавали в оренду. Інсули були основною формою міського житла для плебсу.
2. архіт. Тип житлової забудови, характерний для римських міст, що являв собою окремий квартал, обмежений вулицями, з внутрішнім двором.