1. Такий, що рухається, відбувається або діє з невеликою швидкістю; повільний.
2. Той, що триває довгий час; неспішний, протяжний.
3. Про людину: такий, що мислить або приймає рішення не миттєво; не квапливий, обачний.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що рухається, відбувається або діє з невеликою швидкістю; повільний.
2. Той, що триває довгий час; неспішний, протяжний.
3. Про людину: такий, що мислить або приймає рішення не миттєво; не квапливий, обачний.
Приклад 1:
Вони зробили нешвидкий вступ, щоби привітати і трохи заохотити публіку, тоді почали танго. Двоє чоловіків перегнулись через столик.
— Зеров Микола, “Камена”