несамоусвідомленість

1. Властивість або стан, за якого особа чи група не має чіткого усвідомлення власної ідентичності, цілей, мотивів або місця у світі; відсутність рефлексії щодо себе.

2. У психології та філософії — стан несформованого або недостатньо розвиненого самопізнання, коли індивід не може адекватно оцінити свої вчинки, почуття або соціальну роль.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |