Древослів

Словник Української Мови

несамостійний

Буква

1. Такий, що не має самостійності, не здатний діяти, існувати або приймати рішення самостійно, незалежно; залежний від інших.

2. Позбавлений самостійності, оригінальності; наслідувальний, підроблений, вторинний.

3. У граматиці: такий, що не може вживатися або функціонувати самостійно, окремо (про слова, форми слів тощо).

Приклади вживання слова:

несамостійний

Приклад 1:
Несамостійний газовий розряд зн и- кає відразу після припинення дії іонізат о- ра, якщо швидкість еле ктронів недостатня для іонізації газу. Щоб дослідити залежність сили струму І при газовому розряді від напруги U між ел ектродами, використаємо уста- новку, схема якої н а- ведена на рис.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Приклад 2:
У цій області розряд має несамостійний характер. У позитивній короні електронні л а- вини зароджую ться біля зовнішньої гра- ниці корони.
— Невідомий автор, “168 І.Є.Лопатинський. Фізика. Підручник. 2005”

Більше записів