1. Без здатності або небажання об’єктивно оцінювати власні вчинки, помилки, недоліки; відсутність самокритики.
2. У спосіб, що свідчить про зарозумілість, перебільшену впевненість у своїй правоті або недооцінку власних промахів.
несамокритично
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |