миротворець

[mɪrotʋorɛt͡sʲ] Іменник

Буква:М

Значення

Особа, яка активно сприяє встановленню, збереженню або відновленню миру, намагається запобігти або припинити конфлікти, військові дії.
Військовослужбовець або цивільна особа, яка входить до складу міжнародних сил, спрямованих під егідою ООН чи інших організацій у регіон конфлікту для підтримки миру, контролю за дотриманням перемир’я, захисту мирного населення.
(У релігійному контексті) Той, хто примиряє людей, зокрема про Бога як примирителя людей із Собою.

Граматичні форми:

н. миротворець, р. миротворця, д. миротворцеві, з. миротворця, о. миротворцем, м. миротворцеві, к. миротворцю