несамокритичність

[nɛsɑmokrɪtɪt͡ʃnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Властивість або якість особистості, що полягає у відсутності здатності або небажанні об’єктивно оцінювати свої вчинки, думки, можливості або недоліки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. несамокритичність, р. несамокритичності, д. несамокритичності, з. несамокритичність, о. несамокритичністю, м. несамокритичності, к. несамокритичносте

Більше записів