несамохідний

1. Такий, що не має власного двигуна для пересування; несамостійний у русі, потребує буксирування або поштовху ззовні (про транспортний засіб, плавзасіб тощо).

2. У військовій справі: такий, що не обладнаний власним двигуном для пересування на полі бою (про артилерійську зброю, гармати тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |