1. Архітектурний елемент у вигляді опуклого ребра на поверхні склепіння або стіни, що є частиною каркаса і слугує для посилення конструкції та створення декоративного ефекту, характерний для готичної архітектури.
2. У техніці та дизайні — виступаюче ребро жорсткості на поверхні деталі, панелі або конструкції, що слугує для посилення її міцності без значного збільшення маси.
3. У ботаніці — головна, помітно виражена жилка листка, що входить до складу його судинно-волокнистого каркаса.