Значення
-
Архітектурний елемент у вигляді опуклого ребра, що підтримує або зміцнює склепіння, особливо поширений у готичній архітектурі.
-
Поздовжнє або поперечне ребро жорсткості на поверхні металевої, бетонної або дерев’яної конструкції (наприклад, крила літака, кузова автомобіля, корпусу судна), що підвищує її міцність.
-
Виступаюча жилка на нижній стороні шапинки у деяких грибів, наприклад, у печериць.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нервюра, р. нервюри, д. нервюрі, з. нервюру, о. нервюрою, м. нервюрі, к. нервюро