Древослів

Словник Української Мови

неруйнівний

[nɛrujniʋnɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Такий, що не руйнує, не завдає руйнувань; нездатний до руйнування.

  2. У техніці, медицині тощо: такий, що дозволяє отримати інформацію або провести дослідження без пошкодження об’єкта (наприклад, про матеріал, структуру, стан організму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. неруйнівний, р. неруйнівного, д. неруйнівному, з. неруйнівного, о. неруйнівним, м. неруйнівнім

Більше записів