1. Такий, що не руйнує, не завдає руйнувань; нездатний до руйнування.
2. У техніці, медицині тощо: такий, що дозволяє отримати інформацію або провести дослідження без пошкодження об’єкта (наприклад, про матеріал, структуру, стан організму).
неруйнівний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |