нерукотворний

[nɛrukotʋornɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Створений не людськими руками, а силами природи або надприродними силами.

  2. У релігійному контексті: чудесний, створений божественною силою, без участі людини (наприклад, про ікони).

  3. Переносно: такий, що вражає своєю природною, недоторканою красою або величчю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. нерукотворний, р. нерукотворного, д. нерукотворному, з. нерукотворного, о. нерукотворним, м. нерукотворнім

Більше записів