Значення
-
Властивість за значенням прикметника “нерукотворний“; те, що створено не людськими руками, а вищими силами, природою або виникло природним шляхом.
-
(у релігійному контексті, зазвичай з великої літери) Образ Ісуса Христа, що, згідно з переказом, виник на убрусі (полотні) чудесним, божественним способом без участі художника; Спас Нерукотворний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерукотворність, р. нерукотворності, д. нерукотворності, з. нерукотворність, о. нерукотворністю, м. нерукотворності, к. нерукотворносте