Значення
-
Властивість або стан того, що не може бути розв’язане, вирішене або знайдене; неможливість знайти рішення, відповідь або вихід із проблеми, завдання чи ситуації.
-
У математиці, логіці або інформатиці — властивість проблеми, завдання або рівняння, для якого не існує алгоритму або методу для знаходження точного розв’язку в загальному вигляді.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерозв'язуваність, р. нерозв'язуваності, д. нерозв'язуваності, з. нерозв'язуваність, о. нерозв'язуваністю, м. нерозв'язуваності, к. нерозв'язуваносте