Властивість або стан того, що не розв’язане; відсутність розв’язку, вирішення, з’ясування (найчастіше стосовно проблеми, питання, конфлікту).
нерозв’язаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що не розв’язане; відсутність розв’язку, вирішення, з’ясування (найчастіше стосовно проблеми, питання, конфлікту).
Відсутні