милостинник

[mɪlostɪnnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. Той, хто подає милостиню, жертвує гроші чи майно на благодійність, благодійник.

  2. Застаріле: той, хто живе завдяки милостині, жебрак.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. милостинник, р. милостинника, д. милостинникові, з. милостинник, о. милостинником, м. милостинникові, к. милостиннику

Більше записів