нерозум

1. Власна назва, що позначає персонажа українського фольклору, зокрема казок, — антропоморфну істоту, яка втілює безглуздість, дурнувату поведінку або брак здорового глузду; аналог російського “Незнайка” або західноєвропейських персонажів на кшталт “Дурника”.

2. У переносному значенні — загальна назва людини, яка поводиться нерозумно, безглуздо, невиважено; дурень, безглузда людина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |