Який не виявляє розсудливості, обачності; безрозсудний, необачний.
Який свідчить про відсутність розсудливості; необдуманий, легковажний.
Словник Української Мови
Буква
Який не виявляє розсудливості, обачності; безрозсудний, необачний.
Який свідчить про відсутність розсудливості; необдуманий, легковажний.
Приклад 1:
А мій же Стецько та не зовсім і дурний: він, собі на лихо, трошки непам’ятливий та нерозсудливий, та до сьома не налічить, та не зна, що руб, а що гривня; а то зовсім парень-друзяка. Та й яка нужда, що нічого не зна: жінка навчить і усьому товк дасть, та й буде панею жити.
— Goncharivtsi, “Grighorii Fiedorovich Kvitka-Os”