1. Який не піддався розплавленню, не перетворився на рідкий стан під дією високої температури; такий, що зберіг свою тверду форму.
2. (Переносне значення) Який не став однорідним, не злився в єдине ціле; необ’єднаний, неінтегрований.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не піддався розплавленню, не перетворився на рідкий стан під дією високої температури; такий, що зберіг свою тверду форму.
2. (Переносне значення) Який не став однорідним, не злився в єдине ціле; необ’єднаний, неінтегрований.
Приклад 1:
бо ще немає того кому він дзвонить… голос: в шарудінні пожовклого листя тільки здивування дерев розмите… 302 добре з чужини повертатися в Україну але Україна це чужина з якої уже нема куди повертатися… голос: — немає царства в нашому краю велика воля як руїна… Боже праведний де ж твій меч нерозплавлений? голос: чим більший врожай — тим довша війна… переносячи камінь в інше місце я й сам у інше місце перейшов… голос: означаючи камені — стаєш володарем безмежних просторів… 304 про що вона щебече?
— Невідомий автор, “Mikola Sluga Pivoniyi”