нерозлучний
[nɛrozlut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що не може бути розлучений, роз’єднаний або відокремлений; тісно пов’язаний, єдиний.
-
Який постійно знаходиться разом з кимось, не відходить; невідлучний.
-
У церковній традиції: такий, що не підлягає розлученню (про шлюб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерозлучний, р. нерозлучного, д. нерозлучному, з. нерозлучного, о. нерозлучним, м. нерозлучнім