Значення
-
Властивість або стан за значенням прикметника “нерозквітлий“; відсутність розквіту, повного розвитку, невиявленість потенціалу.
-
У ботаніці: стан квітки або рослини, яка не розпустилася, не досягла стадії повного цвітіння.
-
Переносно: незрілість, незавершеність, стан, коли щось (наприклад, талант, ідея, почуття) не набуло сили, яскравості або остаточного вираження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нерозквітлість, р. нерозквітлості, д. нерозквітлості, з. нерозквітлість, о. нерозквітлістю, м. нерозквітлості, к. нерозквітлосте