мисник

[mɪsnɪk] Іменник

Буква:М

Значення

  1. (геогр.) Висока, видовжена гірська вершина з крутими схилами, що різко виступає в бік долини або моря; мис у горах.

  2. (заст.) Той, хто мислить; мислитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мисник, р. мисника, д. мисникові, з. мисник, о. мисником, м. мисникові, к. миснику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів