1. Який не був розкущений, не став розпещеним, зіпсованим через надмірну увагу чи поблажливе ставлення.
2. У ботаніці: про рослину, пагін чи бруньку — який не розпустився, не розкрився, залишається у початковому, зімкнутому стані.
нерозкущений
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |