Властивість за значенням прикметника “нерозгаданий“; стан того, що не розгадано, не з’ясовано, не розкрито; незбагненність, загадковість.
нерозгаданість
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ох, яке це чуття прекрасне й могутнє, незважаючи на свою таємничість та нерозгаданість. Він знає, що якби воно забажало, то всі люди вийшли б із своїх дворів зі статками та худобою і припровадила б їх йому аж до клуні, зірвавши пилюгу на стежках, на шляхах і на межах.
— Осьмачка Тодось, “Старший боярин”
Частина мови: іменник (однина) |