У спосіб, що не допускає поділу, роз’єднання або відокремлення; цілісно, єдино.
Про написання: таке, що пишеться разом, без пробілу або дефіса (про складні слова, словосполучення тощо).
Словник Української Мови
Буква
У спосіб, що не допускає поділу, роз’єднання або відокремлення; цілісно, єдино.
Про написання: таке, що пишеться разом, без пробілу або дефіса (про складні слова, словосполучення тощо).
Приклад 1:
…обернувши в порох доти непохитну певність, що Марисине серце нероздільно належить йому, Ковжунові, попри те, що він, властиво, ні разу не освідчився їй, гадаючи, ніби вона й так знає, що він, Онуферко, гине за нею…
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”