1. Властивість речовини не розчинятися в певному розчиннику або взагалі не піддаватися розчиненню.
2. (перен.) Властивість бути стійким, незламним, нездатним змінитися під впливом обставин (про характер, переконання тощо).
нерозчинність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |