Властивість або стан того, що не піддається розчленуванню, поділу на складові частини; цілісність, єдність, недиференційованість.
У лінгвістиці — характеристика мовної одиниці (наприклад, словосполучення), яка функціонує як цілісне, не аналізоване внутрішньо у мовленні утворення.