нередукований

1. (про звук, склад) Такий, що не зазнав редукції — не став слабшим, коротшим або менш чітким у вимові порівняно з повною формою.

2. (про форму слова, граматичну конструкцію) Повний, не скорочений; такий, що не зазнав граматичного чи морфологічного спрощення.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |