неписаний

1. Який не закріплений у письмовій формі, не зафіксований на папері, але відомий і діє в суспільстві як правило, звичай або закон.

2. Який не був офіційно проголошений або законодавчо встановлений, але визнається та виконується через традицію, звичай або загальну домовленість.

3. У переносному значенні: такий, що є очевидним, всім зрозумілим, не потребує окремого пояснення чи письмового підтвердження.

Приклади вживання

Приклад 1:
Взагалі в камері було прийнято, як неписаний, але обов’язковий закон, що арештантська етика мусить дозволити все — грати, співати, лаятись і навіть битись. Лиш не дозволено божеволіти чи забивати іржаві цвяхи в груди.
— Невідомий автор, “Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: прикментик () |