мардарій

[mɑrdɑrij] Іменник

Буква:М

Значення

  1. У середньовічній Візантії — посадова особа, відповідальна за організацію та проведення іподрому (стадіону для колісничих перегонів), а також за пов’язані з цим урочистості та видовища.

  2. У середньовічній Візантії — титул високопоставленого чиновника, який керував імператорськими майстернями, що виготовляли предмети розкоші (наприклад, шовкові тканини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. мардарій, р. мардарія, д. мардарієві, з. мардарія, о. мардарієм, м. мардарієві, к. мардарію

Більше записів