1. Такий, що не має певних життєвих цілей, нездатний до серйозної, відповідальної праці або до влаштування свого життя; безпутний, легковажний.
2. Негідний, поганий, нікчемний (про вчинки, справи тощо).
непутній
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Та цей непутній сім’я своє хотів відновити, а не братові тому, про якого: “Брат мій мені, і я братові”. 1 вбив Бог і цього.
— Невідомий автор, “Grigorii Piznai V Sobi Liudinu”
Частина мови: прикментик () |