неприручений

1. Про тварину: який не піддавався дресируванню або не пристосувався до життя поряд із людиною, зберігає дикий, незалежний характер.

2. Переносно: про людину або її характер: незалежний, вільний, незламний, який не підкоряється сторонньому впливу чи дисципліні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Вiн навiть не привiтав її, вiн навiть не дивився на неї i, як неприручений звiр, увесь час ховав на пiдлозi свої колись добрi очi. — Чого ж ти прийшов до мене?
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: прикментик () |