Значення
-
Властивість або стан того, що є неприродним, тобто суперечить законам природи, природному ходу речей або не властиве природному стану.
-
Відсутність природності, простоти; надуманість, штучність у поведінці, вчинках або висловлюваннях.
-
У філософії та мистецтві — характеристика явища, образу тощо, що сприймається як чуже, неорганічне, не властиве даній реальності або контексту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. неприродність, р. неприродності, д. неприродності, з. неприродність, о. неприродністю, м. неприродності, к. неприродносте