неприпустимість

Властивість за значенням прикметника “неприпустимий“; стан, коли щось не може бути дозволеним, прийнятим або виправданим через суперечність нормам, правилам, принципам або етиці.

Абстрактна категорія, що позначає абсолютну заборону або неможливість чогось з теоретичної, логічної або моральної точки зору.

Приклади вживання слова:

неприпустимість