Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “неприпустимий“; стан, коли щось не може бути дозволеним, прийнятим або виправданим через суперечність нормам, правилам, принципам або етиці.
Абстрактна категорія, що позначає абсолютну заборону або неможливість чогось з теоретичної, логічної або моральної точки зору.
Приклад 1:
По-друге, — неприпустимість обмеження «власною хатою». Тенденції саморозвитку рідної літератури, якісь специфічно «наші» проблеми, характеристики обов’язково співвідносити з тенденціями світового художнього розвитку, з мистецькою атмосферою доби.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”