1. Без примусу, без нав’язування своєї волі, без тиску; природно, вільно, невимушено.
2. У манерах, поведінці: без напруження, без штучності, легко і природно.
Словник Української Мови
Буква
1. Без примусу, без нав’язування своєї волі, без тиску; природно, вільно, невимушено.
2. У манерах, поведінці: без напруження, без штучності, легко і природно.
Приклад 1:
Розлігся у мене на канапі дуже непримушено, цигарки дорогі смалить, розповідає про свої (досить сумнівні) бойкі подвиги — він під Києвом нібито потрапив у полон. Я зрештою спитав його, що він робить як письменник.
— Невідомий автор, “Agatangel”
Приклад 2:
— надто непримушено скрикнув супутник iнженера i пiдсiв до Сердюка… Ну… ну… чи не досить мовчати? — Я не мовчав, — заперечив iнженер i пiдкинув плече.
— Невідомий автор, ” Mikola Khvil Ovii”