1. Який не прикритий, не закритий нічим; відкритий, видимий, явний.
2. Перен. Який не приховується, не маскується; відвертий, щирий, відкритий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який не прикритий, не закритий нічим; відкритий, видимий, явний.
2. Перен. Який не приховується, не маскується; відвертий, щирий, відкритий.
Приклад 1:
А саме: один неприкритий, а другий відкритий. Один вештається біля столу багатіїв, верзе нісенітницю, жартує, лестить, сміється.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”