неприкаяний

1. Який не має постійного місця проживання або певних занять; безхатній, безпритульний, бурлака.

2. Який не може знайти собі місця, спокою через хвилювання, тривогу, нерішучість тощо; невгамовний, непосидючий.

3. Розмовне: незграбний, невмілий, нездатний до певної роботи або діяльності; невдаха.

Приклади вживання

Приклад 1:
Чорніший від хмари, повислої над островом Джудекка, ходить він у святковій юрбі, мов неприкаяний грішний дух.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик () |