неприборканість

Властивість за значенням прикметника “неприборканий“: стан, коли когось або щось неможливо приборкати, підкорити, примусити до покори або підпорядкування.

Стійка, незламна воля, впертість, небажання коритися; нездатність до підпорядкування чи пристосування.

У переносному значенні: дика, нестримна сила, невгамовна енергія, стихійність (наприклад, неприборканість води, вітру, почуттів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |